Після загибелі російського генерал-майора Антона Груніса пропагандистка Анастасія Кашеварова зробила простий висновок: якщо українці знали, «куди і коли бити», значить, десь серед своїх був той, хто передав інформацію.
😤 «Найдите того, кто слил», — закінчує вона свій допис.
Але така логіка погано описує розвідку XXI століття. Кашеварова стверджує, що по будинку, де перебував Груніс, прицільно вдарили два FP-1. Для такого удару потрібно було сформувати ціль: визначити об’єкт, отримати координати й мати достатню впевненість, що потрібна людина перебуває там у потрібний момент.
І для цього зовсім не обов’язково, щоб хтось телефонував українській розвідці.
Формування цілі в межах сучасної kill chain може спиратися на HUMINT, SIGINT, кіберрозвідку, OSINT, телекомунікаційні та супутникові дані, а також десятки дрібних цифрових індикаторів, які разом формують pattern of life конкретної людини.
Особливо якщо йдеться про генерала.
Командир такого рівня не існує у вакуумі. Навколо нього — ад’ютанти, водії, охорона, штабні офіцери, зв’язківці та підлеглі. Смартфони, автомобілі, радіостанції, Wi-Fi, навігація, месенджери й акаунти постійно залишають цифрові сліди.
Тому навіть не обов’язково компрометувати телефон самого генерала. Достатньо стежити за цифровою екосистемою навколо нього.
Що такі сценарії цілком реальні, показує кейс Doctor Web. У квітні 2025 року компанія описала
Android.Spy.1292.origin — шпигунське ПЗ, орієнтоване саме на російських військових. Троян ховали у модифікованій версії популярної серед них картографічної програми Alpine Quest. Він передавав геолокацію зараженого пристрою, номер телефону, акаунти, контакти та інформацію про файли.❗️ До слова, за подібним принципом працював і додаток, про який InformNapalm розповідав ще у 2017 році.
Тобто кіберсупровід переміщень військового — не фантастика.
Є й інший пласт — ADINT, intelligence на основі рекламних даних. У 2026 році журналісти Bayerischer Rundfunk і Netzpolitik показали, що комерційні брокери продають величезні масиви геолокацій смартфонів. У цих даних знаходили й точки з районів бойових дій в Україні.
Отже, інколи телефон навіть не потрібно «ламати». Частину цифрових слідів користувачі самі генерують для рекламної екосистеми, після чого ці дані можуть використовуватися для реконструкції маршрутів і профілів переміщення.
Тому твердження «знали куди і коли бити — отже, хтось злив» є лише однією з версій.
Міг бути агент.
А міг бути заражений пристрій. Скомпрометований акаунт. Телефон ад’ютанта. Повторюваний маршрут автомобіля. Дані мобільної мережі. Комерційна геолокація. Радіоелектронний слід. OSINT. Або кореляція кількох таких джерел.
Повністю ізолювати людину від цифрових сигналів сьогодні практично неможливо. Для генералів це особливо складно: вони мають цілодобово залишатися на зв’язку, керувати штабами, переміщуватися та взаємодіяти з десятками людей.
Можна відмовитися від смартфона. Можна мінімізувати цифровий слід. Можна навіть повернутися до пейджерів.
Щоправда, 17 вересня 2024 року світ побачив і слабкість такого рішення: тисячі пейджерів, якими користувалися члени та структури «Хезболли», практично одночасно вибухнули в Лівані. Компрометованим може виявитися не лише канал зв’язку, а й сам пристрій.
Тому проблема російських генералів значно ширша за пошук чергового «агента українських спецслужб». Вони воюють у середовищі, де сама людина, її оточення і техніка навколо постійно продукують інформацію.
Для російських військових, які самі вирішили припинити участь у війні, існують офіційні канали звернення до українських компетентних органів та можливість передати наявну інформацію.
Бо найбезпечніший спосіб не стати наступною ланкою kill chain — перестати бути частиною російської військової машини.
P.S: А якщо ви сьогодні ще не прочитали «Похоронний марш російських генералів 2.0», запрошуємо ознайомитися з хронологією ліквідацій російських генералів під час повномасштабної війни.
Підписатись на InformNapalm ✅ | Підтримати полум'я 🔤