Скандал навколо НАБУ набирає обертів, але його очільник Семен Кривонос завзято грає в мовчанку. Про його сумнівне минуле, заангажованість та політичні зв'язки розслідувачі та медіа говорять уже давно, проте спроба відсидітися в тіні лише б'є по довірі міжнародних партнерів і нищить репутацію всієї інституції. У будь-якій цивілізованій правовій країні після оприлюднення таких фактів посадовець давно залишив би посаду.
І лише у нас можна виходити на публічні брифінги й відверто брехати суспільству та журналістам в очі. Суспільство має розуміти: бюро не повинно відповідати за особистий багаж свого керівника. А відповідати там є за що:
▪️Сумнівний конкурс та обман комісії: свідомо ввів в оману конкурсну комісію щодо свого минулого, а його перемогу протягнули попри те, що частина міжнародних експертів голосувала проти.
▪️Схема з амністією: аби закрити кримінальну справу про підкуп студентів, приховати факт судимості та пролізти на держпосади, прокрутив схему з фіктивним усиновленням під амністію.
▪️Земельні афери та гачок СБУ: матеріали щодо його махинацій із землею в Обухівському районі лежали в СБУ ще з 2014 року. Директор НАБУ роками сидів на жорсткому гачку спецслужб та Банкової.
▪️Політична заангажованість і «ручний режим»: повна залежність від Офісу Президента та Татарова, тиск на конкурсні комісії та вибіркове правосуддя — від скасування обшуків у Чернишова та зняття браслета з Єрмака до втечі Міндіча й Цукермана з країни.
Інсайдер ЗСУ