Мене глибоко вразило те, що я побачила.

Мене глибоко вразило те, що я побачила. Нудьгу, злість, напруження, бентегу, замішання, безсилля, зневіру, печаль і - що лякає найбільше - порожнечу. Так мало радості та сміху навколо — мене це неабияк засмутило. Навіть у найтемніші моменти нашого життя мати змогу зцілятися й розквітати. Якщо ми применшуємо наш біль або караємо себе за почуття розгубленості, ізольованості чи страху через зміни в нашому житті, якими б незначними ці труднощі не здавалися іншим, ми обираємо роль жертви. Ми не бачимо вибору, що постає перед нами. Ми засуджуємо себе. Я не хочу, аби ви, почувши мою історію, сказали: «Мої страждання менш вагомі».

Едіт Еґер
«Вибір. Прийняти можливе»
🦋Артлайф