Контекст: я щойно перейшов у Jooble (джоб-борд) і потрапив у команду активації нових користувачів. Наша основна зона — сторінка результатів пошуку вакансій. Перша сторінка, яку бачить користувач, і головна сторінка всього продукту. Вона не бачила руки дизайнера протягом 13 років, з моменту створення сайту.
Перед першим тестом були десятки інтерв'ю, прототипи та юзабіліті-тести. І це ще були часи, коли користувачі приходили в офіс та відкривали наші прототипи на своїх смартфонах, типу Motorola, з розбитими екранами. Гіпотеза звучала логічно: якщо структурувати інформацію на картках вакансій, люди почнуть краще знаходити те, що шукають.
Не спрацювало. Чотири рази поспіль. Кожна ітерація була кращою за попередню, але жодна не давала потрібного результату.
Тут варто окремо сказати, чому мені взагалі дали стільки спроб. Культура в команді була така, що помилятись можна. Саме це й дало найбільше: кожен провалений тест — це інсайт про те, чого не варто робити далі. У багатьох командах після другого провалу задачу просто забирають, і людина ніколи не доходить до відповіді.
А виграла щільність. Я зрозумів, що в контрольній групі у viewport без скролу влазить 2,5 вакансії, а з новим UI всього 1,5. Я зменшував відступи як міг, на 2–4–6 px, щоб у viewport влізло більше карток вакансій (за це отримав клікуху Діма Паддінгтон).
Заодно ми подивились туди, про що не думали, а саме в рекламні вакансії і передизайнили їх також. Справа виявилась не в тому, як інформація впорядкована, а в тому, скільки її людина бачить за один екран.
Результат був приголомшливий (боже, я здурів, поки написав це слово), а саме → click rate +12% та monthly revenue +20%.
І це відкрило дорогу далі: стейкхолдери дали нам зелене світло (точніше кажучи, прям величезний зелений прожектор) рухатись далі, переробляти решту сторінок і приводити продукт до консистентності через дизайн-систему. Той момент, коли перестаєш отримувати задачі й починаєш їх ставити.
За пів року постійних експериментів моє розуміння того, як це працює, зсунулось тектонічно. Не тому, що я десь читав, а як ці A/B-тести взагалі проєктувати і потім запускати, а тому що чотири рази помилився на живому продукті. Мій зріст з мідла до сіньйора зайняв менше року і збігся рівно з цим періодом.