​​Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність перегляду рішення щодо виплати заробітної плати на під

​​Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність перегляду рішення щодо виплати заробітної плати на підприємстві, шо знаходилось на окупованій території у 2014 році

Справа № 820/1945/15

https://forum.antiraid.com.ua/topic/16445-postanova-vp-vs-pislja-jespl-pro-neobhidnist-peregljadu-rishennja-shhodo-viplati-zarobitnoyi-plati-na-pidprijemstvi-sho-znahodilos-na-okupovanij-teritoriyi-u-2014-roci/

ЄСПЛ зазначив про неналежну аргументацію рішень українських судів та фактичну їх свавільність. Велика палата врешті зазначила:

19. Оцінюючи стверджуване порушення статті 6 Конвенції, ЄСПЛ у пункті 17 Рішення зауважив, що застосовні положення Тимчасового порядку розрізняють два періоди, а саме: (і) період, коли орган державної влади перебував на непідконтрольній Уряду території до того, як його було переміщено на підконтрольну Уряду територію; та (іі) період після такого переміщення. Тимчасовий порядок передбачав, що заробітна плата за перший період мала сплачуватися у повному обсязі (без будь-яких умов), а заробітна плата за останній період підлягала сплаті за умови, що установа фактично працювала, а працівники виконували свої функціональні обов'язки.

20. У пункті 18 Рішення ЄСПЛ зазначив, що хоча національні суди цитували пункти 3 і 4 Тимчасового порядку, маючи цим на увазі, що вони були застосовні до ситуації заявниці, суди не змогли пояснити, чому вони застосували пункт 4 стосовно періоду після переміщення органу державної влади до позову заявниці, якщо позов фактично стосувався лише періоду до переміщення, тобто пункту 3 Тимчасового порядку, який регулював цей останній період.

21. До того ж суди не вказали, чому вони розглянули загальні положення КЗпП у контексті необов'язкових листів Міністерства соціальної політики України, обидва з яких стосувалися всіх працівників, у тому числі приватного сектору, а не у контексті обов'язкової постанови Уряду та пункту 3 Тимчасового порядку, які конкретно стосувалися ситуації державних службовців, таких як заявниця. Тому Суд вважає, що національні суди не виконали свого обов'язку наводити обґрунтування для своїх рішень. Отже, було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції (пункти 19-21 Рішення).

22. Щодо стверджуваного порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції Європейський суд у пункті 24 Рішення зазначив, що, беручи до уваги свій висновок за пунктом 1 статті 6 Конвенції, він розглянув основні юридичні питання, порушені в цій заяві, і тому немає потреби у винесенні окремого рішення у зв'язку зі скаргою за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справах «Центр юридичних ресурсів в інтересах Валентина Кимпеану проти Румунії» ВП (Centre for Legal Resources on behalf of Valentin Campeanu v. Romania) GC, заява № 47848/08, пункт 156, ЄСПЛ, 2014, і «Бочан проти України (№ 2)»ВП (Bochan v. Ukraine (no. 2)) GC, заява № 22251/08, пункт 68, ЄСПЛ, 2015).

#Великапалата
#ЄСПЛ
#трудовийспір
#заробітнаплата
#окупація