​​Постанова ВС-ККС про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення за ч.

​​Постанова ВС-ККС про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 332-2 КК України (незаконне перетинання державного кордону України)

Справа № 944/3921/22

https://forum.antiraid.com.ua/topic/16465-postanova-vs-kks-pro-vidsutnist-v-dijanni-skladu-kriminalnogo-pravoporushennja-za-ch-2-st-15-ch-1-st-332-2-kk-ukrayini-nezakonne-peretinannja-derzhavnogo-kordonu-ukrayini/

Намагання безпідставно притягнути особу до кримінальної відповідальності ніби за незаконний перетин кордону наштовхнулась на прямі норми Кримінального кодексу, що не були враховані суддею Яворівського районного суду Львівської області Швед Наталія Петрівна та суддями Львівського апеляційного суду суддя-доповідач: Партика Ірина Володимирівна, суддя-учасник колегії: Гончарук Ліліана Яківна, суддя-учасник колегії: Урдюк Тетяна Миколаївна.

Верховний суд зазначив:

Варто звернути увагу, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 332-2 КК України - є злочином з формальним складом, який вважається закінченим з моменту вчинення самого діяння, передбаченого законом, без необхідності настання суспільно небезпечних наслідків. Такі злочини не потребують, щоб після вчиненої дії були спричинені певні наслідки.

Водночас суд апеляційної інстанції, спростовуючи доводи сторони захисту про те, що місцевий суд належним чином не обґрунтував, з який фактичних даних убачається наявність у ОСОБА 7 мети заподіяти шкоду інтересам держави, послався на те, що його дії несли репутаційні збитки для Держави та підривали її авторитет.

Однак, на переконання колегії суддів, цей суд безпідставно ототожнив поняття «збитки», що є наслідком злочину як елементу об'єктивної сторони, з поняттям «мета», який є ознакою суб'єктивної сторони кримінального правопорушення. Втім, як уже зазначалося вище, обов'язковим елементом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332-2 КК України, у першій його формі є саме мета у вигляді бажання (прагнення) заподіяти шкоду інтересам держави, а не наслідок - заподіяння збитків.

Верховний суд звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях не встановили, якими конкретно об'єктивними даними та якими саме доказами підтверджується те, що ОСОБА 7 , вчиняючи дії з перетину державного кордону, бажав і прагнув таким чином заподіяти шкоду інтересам держави, а також не встановили, на які саме інтереси держави були направлені його дії. Більше того, вказане обґрунтування не містить і обвинувальний акт стосовно останнього.

Тож ні оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, ні обвинувальний акт не містять посилань на те, які саме обставини свідчать про наявність у ОСОБА 7 мети заподіяти шкоду інтересам держави, як обов'язкового елементу складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Водночас посилання судів на те, що дії ОСОБА 7 «несли репутаційні збитки для Держави та підривали її авторитет», є виходом за межі висунутого йому обвинувачення, оскільки такі дані відсутні в обвинувальному акті, який був предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні, що суперечить приписам ч. 1 ст. 337 КПК України.

#Верховнийсуд
#перетинкордону
#кримінальнийпроцес
#виправдувальнийвирок