Книга дуже атмосферна. Моторошна, похмура, містична, динамічна, кінематографічна. Читається швидко, сюжет постійно рухається.
"Роман «Дім на Збіччі» складається з п'яти історій, пов'язаних між собою місцем, куди приходять герої — кожен і кожна зі своєї причини. У брудному провулку Збіччя, який пролягає між двох глухих стін, усі ці люди одного дня бачать малі залізні двері... Звучить як типовий початок містичної історії, але ж це Девід Мітчелл, і його талант вирощує на ґрунті чи то саспенсу, чи то просто химерного детективу пронизливі притчі про істинну цінність життя й любові. «Дім на Збіччі» тонко і несподівано перегукується з іншими романами Мітчелла. Як завжди, люди в його фентезійних історіях живі і справжні, прописані подекуди з доброю усмішкою, проте навіть знайомі з творами цього письменника читачі будуть заскочені зненацька, коли прочиняться двері у світ, де діють зовсім інші правила..."
Але я, чесно кажучи, очікувала трохи іншого. Після «Атласу хмар» хотілося приблизно такого ж занурення, складності, інтелектуальної гри, але «Дім на збіччі» взагалі не схожий на «Атлас хмар». Хоча і в цій книзі є цікаві думки про цінність життя, кохання, страх старості, про те, що ми готові робити, аби втримати молодість і саме життя.
"Горе – це ампутація, а надія – невиліковна гемофілія: кров тече, тече, тече."
«Виживання – це також союзник у боротьбі з Горем»
"Смерть – це єдина гарантія в житті, правда? Ми всі це знаємо, але прошиті так, що цього боїмося. Цей страх – наш інстинкт виживання, і замолоду він нам вірно служить, а на старості стає прокляттям."
Є ще такий нюанс. Наприкінці книги з’являються незрозумілі слова (горологи, анахорети) й згадки про «кістяні годинники». Я запідозрила, що це якось пов’язано з іншою книгою Мітчелла. Погуглила — і справді, у «Домі на збіччі» є елементи того самого всесвіту, що й у «Кістяних годинниках».
Я цю книгу не читала, тому, здається, я трохи втратила частину контексту. Колись прочитаю «Кістяні годинники» — можливо, тоді «Дім на збіччі» для мене стане зрозумілішим і деякі речі складуться докупи. Тому я б не радила починати знайомство з Мітчеллом саме з цієї книги. А ось після «Кістяних годинників», як доповнення, зайде чудово.
Якщо вам хочеться моторошної, містичної, швидкої й динамічної історії — «Дім на збіччі» цілком може сподобатись.
Але якщо ви шукаєте тут той рівень деталізованості, інтелектуальності й занурення, який був у «Хмарному атласі», — тут його немає.
А ви читали «Дім на збіччі»? Як вам?
P.S. По наявності і вартості:
✔️390 грн в Книгарні Є
✔️390 грн на MEGOGO BOOKS, але 331 грн з моїм промокодом kt15 🔥
Книготерапія 📗Підписатись