🏕 Ви вже, мабуть, і забули, що я обіцяла дорозповісти про наш сімейний табір у Словенії.

🏕 Ви вже, мабуть, і забули, що я обіцяла дорозповісти про наш сімейний табір у Словенії. А я не забула, просто все не було часу. Але нарешті закриваю цей гештальт.

Для доньки це був перший досвід табору — і загалом їй дуже сподобалося 🔥

Мені сам табір як формат зайшов не дуже. Часто замість прогулянок треба було брати участь в якихось активностях, переважно нудних, підлаштовуватись під всіх, а хотілось більше бути саме на природі. А ще деякі вихователі дозволяли собі прикрикнути на дітей і виховувати батьків. Мені це нагадало якісь 90-ті. Але довелося пристосовуватися до запропонованого режиму 😸

Сподобалась ранкова руханка з елементами йоги на траві. Також оцінила сімейні ігри, хоча спочатку був супротив. Ми з донькою ставали однією командою, грали в «Крокодила», брали участь у рухливих іграх, грали в бадмінтон. І я раптом зрозуміла, що вдома ми дуже рідко так граємо — не вистачає на це часу та ресурсу. А тут нас просто поставили в умови, де треба грати разом, і я побачила, наскільки донці це подобається ❤️

Але все-таки поїздку зробила природа! Я вже писала про перший похід та ферму. Потім був і довший похід у гори, ми бачили оленя, окуналися в горну річку, були в ботанічному саду та краєзнавчому музеї. А ще постійно милувалися Юлійськими Альпами й Триглавом — символом Словенії. Бачили і долину "Задніца" 😀

Загалом цікавий вийшов досвід. Особливо в іншомовному середовищі. Але про розповім окремо.

P.S. В гори хочу ще, але мрію орендувати якусь хатинку з чоловіком і досліджувати разом природу 😍

Книготерапія 📗Підписатись