Знайшла цікавий документ: Дослідження Syndicat national de l’édition (Франція) про повернення, списа

Знайшла цікавий документ: Дослідження Syndicat national de l’édition (Франція) про повернення, списання та перероблення книжок у 2021–2022 роках. Це 4-те видання дослідження, опубліковане у грудні 2023 року.

У середньому за рік французькі дистриб’ютори перевозили до точок продажу близько 192,6 тис. тонн книжок. Назад із книгарень та інших точок продажу поверталося приблизно 36,9 тис. тонн, тобто 19,3% від обсягу відвантажень.

▪️ Що відбувається далі? Повернуті непродані книжки мають три основні сценарії:

списання й перероблення;
повернення у склад дистриб’ютора;
повернення видавцю, який уже сам вирішує, що з ними робити.

Лише частина із непроданих книжок може бути виставлена знову на продаж.

▪️ Із повернених книжок у середньому за 2021–2022 роки:
25 тис. тонн ішли на списання/утилізацію (знищення і перероблення матеріалів)
8,7 тис. тонн поверталися назад у складський запас;
3,2 тис. тонн поверталися видавцю для подальшого рішення.

Важливо: 100% книжок, які йдуть на списання, передаються на перероблення.

З 2015 до 2022 року обсяг книжок, які відправлялися у продаж, зменшився приблизно на 9,4%, а обсяг повернень — на 20,4%. Тобто повернення скорочувалися приблизно вдвічі швидше, ніж самі відвантаження. Це один з найважливіших висновків у дослідженні: система поступово стає ефективнішою в управлінні запасами.

▪️ Скільки книжок фактично списують

Середній рівень списання за 2021–2022 роки — 13% від усіх книжок, відправлених у продаж. У 2022 році він становив 13,9%. Дослідження окремо зазначає, що у 2022 році частина повернень, особливо від онлайн-продавців, приходила в такому поганому стані, що книжки вже неможливо було відновити.

▪️ У чому парадокс системи повернень
Перевага (для книгарень, як далі зрозуміло із тексту): книгарні можуть ризикувати й тримати ширший асортимент, бо знають, що непродані книжки можна повернути. Це підтримує різноманітність видавничої продукції.
Проблема: повернення породжують додаткову логістику, транспорт, фінансові витрати й екологічне навантаження.

▪️ Хто насправді несе ризик непроданих книжок
Французька модель повернень побудована так, що книгарня може брати ширший асортимент із мінімальним ризиком для себе. Якщо книжки не продаються, їх можна повернути дистриб’ютору. Сам SNE прямо пише, що система повернень дозволяє книгарням і торговим точкам мінімізувати фінансові втрати, водночас продовжуючи інвестувати в широкий вибір назв для читачів (і в меншій мірі не ризикувати грошима, бо це проблеми дистриб'ютора і видавця).

Система повернень стимулює книгарні брати більше назв, бо фінансовий ризик непроданого товару для них обмежений. Але цей ризик не зникає — він просто переміщується назад по ланцюгу до дистриб’ютора й видавця. Видавець ризикує грошима, вкладеними у виробництво накладу. А дистриб’ютор — витратами на логістику, склад і обробку повернень.