До Дня Незалежності України кіноклуб Олександра Довженка запрошує всіх бажаючих на перегляд та обгов

До Дня Незалежності України кіноклуб Олександра Довженка запрошує всіх бажаючих на перегляд та обговорення фільму режисера Олеся Саніна «ДОВБУШ».

«ДОВБУШ»МИНУЛОГО СЬОГОДЕННЯ
🔹Ім’я славетного опришківського ватажка Олекси Довбуша –  взірець спільної української легенди. І привід замислитися, за що воюють українські захисники нині.  Які цінності відстоюємо, й чим готові жертвувати заради вільного життя на своїй землі?

🔹Фільм «Довбуш» режисера Олеся Саніна - це історія не про «месника, що вмів з гори на гору переступати, з очей блискавку пускати і сонце за черес заперезати», не про славного лицаря, що бідним «гроші роздавав і по всіх горах ховав». Ця історія про зраду і кривду, кохання і ненависть, однодумців і ворогів. У цьому фільмі  повторюється вічний постулат: «як Бог дає, і Бог відбирає, а люди підносять до неба і топчуть ногами».

🔹Так починається найдорожча українська стрічка за всю історію Незалежності: кінорежисера Олеся Саніна, Сергія Михальчука, володаря Срібного ведмедя Берлінського кінофестивалю, силенної акторської трійці: Даші Плахтій, Сергія Стрельникова, Олексія Гнатковського, а ще польської когорти виконавців: Агати Бузек, Матеуша Косьцюкевича і Єжи Шембаль, єврея-хасида Лузера Тверскі та всієї творчої команди.
Таємна постать Довбуша обросла легендами, уявою, недостовірною біографією… Однак фільм показує не казку, а поєднання задуму автора з окремими історичними фактами й деталями. Довга робота з українськими та польськими архівами, консультації з істориками, глибинне вивчення підтверджених даних тощо, формують унікальний сюжет.

🔹Життя, кохання, любов до рідного краю, захист свого – наскрізні теми кінокартини, де спільним знаменником постає земля. Вона здатна як забрати, так і повернути. За неї Олекса веде невпинну боротьбу, а та, на знак вдячності, постійно захищає його… «Хочу жити тут. Вільно на своїй землі... Я повернуся до тебе за три дні. І вже ні Бог, ні люди нас не розлучать», – обіцяє Олекса Довбуш Марічці, а вона відповідає: «Коханий мій, як мусиш – іди. Я буду чекати»…

🔹Коли через довгі три століття українські захисники вкотре йдуть боронити свій народ від ворогів, а їхні жінки чекають і сподіваються, - такі фрази дійсно підкреслюють особливості нашої суспільної ситуації й неабияк резонують всередині кожного.

🔹Історичний цикл поповнюється новими відкриттями, технологічними надбаннями, сучасними проблемами. А жага й значущість бути вільними – назавжди у нетлінному коді українства. Як і легендарна фраза, що стала крилатою ще задовго до виходу фільму: «То є мої гори. Я тут ґазда. І хто прийде мені в хату і буде правити, як я маю жити, вихаркає свої печінки…»
(Олена Єлагіна)

Запрошені митці: відомий культуролог, професор Михайло Красіков та кінознавиця, членкиня НСКУ Наталія Черкасова.

⏰ Коли: 20.08.26 (четвер) о 17:00 годині
📍 Місце проведення події: м. Харків, вул. Г. Сковороди, 62
👫  Вхід за обов'язковою реєстрацією  за посиланням: https://forms.gle/ZvCFAAXfCFS2DW4S8