Давайте подивимось на легендарну кінострічку як на урок фінансової маніпуляції.

Ненудні фінанси з КИТ

Ненудні фінанси з КИТ

@kyt_finance

▪️ Новини про гроші, крипту, цінні метали 💪 Станьте на шлях фінансової грамотності з КИТ!

10,195 subscribers
Open in Telegram
Давайте подивимось на легендарну кінострічку як на урок фінансової маніпуляції.

Бо головна схема Stratton Oakmont була не в яхтах, вечірках чи дорогих автомобілях.

Вона була значно простішою:

спочатку змусити людей захотіти купити акцію - а потім продати їм те, що самі організатори вже хотіли позбутися.

Це називається pump and dump.


🔺 PUMP - «накачування»
Брокери активно продавали клієнтам певні акції, використовуючи агресивні телефонні продажі та позитивні твердження про перспективи компаній.

Попит зростав → ціна акції піднімалася.


🔻 DUMP - «скидання»
Коли ціна ставала достатньо високою, ті, хто володів акціями заздалегідь, продавали їх.

А далі, коли штучний попит зникав, ціна могла обвалитися.


➡️У результаті хтось заробляв саме тому, що хтось інший купував на піку.

І це не лише сюжет Голлівуду.

💰 Реальний кейс: Steve Madden

Stratton Oakmont була андеррайтером IPO компанії Steve Madden у 1993 році.

Пізніше SEC заявила, що IPO було маніпульоване, а між учасниками існували приховані домовленості щодо акцій. У матеріалах SEC описана схема, за якою акції спочатку опинялися у визначених осіб, а потім поверталися Stratton за заздалегідь погодженими умовами.

Після цього акції продавалися клієнтам за штучно завищеними цінами.


☝️Тобто проблема була не просто в тому, що брокер «дуже добре продавав».

Проблема в конфлікті інтересів:

він знав, що продає вам → знав, за якою ціною хоче вийти сам → і водночас контролював процес продажу.

🧠 І ось найцікавіше: щоб схема працювала, не обов'язково змусити людину повірити в казку. Достатньо створити відчуття: «Усі вже купують. Я просто не хочу залишитися останнім».

Це вже не стільки про фінанси, скільки про психологію⤵️

▪️FOMO;
▪️Авторитет продавця;
▪️Соціальний доказ;
▪️Страх упустити можливість.

Саме тому фраза «ця акція зараз злетить» сама по собі нічого не доводить.

Як не опинитися останнім покупцем?

Перед інвестицією варто поставити три незручні питання:

1. На чому заробляє сама компанія?
А не що про неї говорять у рекламі.

2. Хто продає мені цей актив і чому?
Особливо якщо продавець наполегливо переконує купити «прямо зараз».

3. Хто залишиться з активом, якщо всі почнуть продавати?

💡 Хороша інвестиційна історія не потребує штучного ажіотажу.

А якщо вам продають не актив, а страх втратити можливість, можливо, саме це і є головний сигнал зупинитися.


До речі, Stratton Oakmont була настільки відома своїми методами, що ще у 1991 році про компанію писав Forbes, описуючи її практику агресивного продажу сумнівних акцій.

🎬 А що у «Вовку з Волл-стріт» вам здавалося найбільш перебільшеним, а що, навпаки, схожим на реальність?
Open post in Telegram