«У першій частині мене багато що сильно здивувало. Вона чудова. А от від другої частини маю протилежні враження, тому й не знаю, що робити із загальною картинкою; одне й друге нейтралізується всередині мене».
На цьому літературна критика закінчується, а Флоріан Іллієс повертає нас до значно прозаїчнішої реальності: «Потім Рільке знову йде до стоматолога».
Цей епізод Іллієс вихоплює з повсякдення 1913 року у «1913: Літо століття». А ми не могли пройти повз таку зустріч двох авторів на одній сторінці — тим паче, що сьогодні можемо продовжити цей літературний маршрут і прочитати самого Томаса Манна українською.
Тож якщо захочеться перевірити, що ж так збентежило Рільке у «Смерті у Венеції», знаєте, куди рухатися далі 👀