❗️ До 8 років ув’язнення за інформацію про статки чиновників: у Раді знову хочуть ухвалити законопроє

❗️ До 8 років ув’язнення за інформацію про статки чиновників: у Раді знову хочуть ухвалити законопроєкт, який загрожує журналістам

Верховна Рада може розглянути скандальний законопроєкт №10242, проти якого виступають журналісти-розслідувачі, антикорупційні та правозахисні організації.

Голосування заплановане на завтра, 28 жовтня. Ініціативу повернули до порядку денного за пропозицією першого заступника голови фракції «Слуга народу» Андрія Мотовиловця.

Що передбачає законопроєкт?

Офіційно його мета — посилити відповідальність за незаконне використання інформації з державних реєстрів.

Однак правозахисники попереджають, що запропоновані норми можуть використовувати проти журналістів та людей, які передають їм суспільно важливу інформацію.

Зокрема, йдеться про:
▪️ До 8 років позбавлення волі за несанкціоноване копіювання інформації із закритих реєстрів за обставин, передбачених законопроєктом.
▪️ Ризик прослуховування та стеження за журналістами і їхніми джерелами в межах кримінальних проваджень, оскільки відповідні порушення можуть кваліфікувати як тяжкі злочини.
▪️ Недостатній захист людей, які передають інформацію для викриття корупції та інших зловживань.

Поясню, як це може працювати на практиці. Наприклад, журналіст розслідує походження дорогого автомобіля або квартири, оформленої на родича депутата. Для перевірки йому передають інформацію із закритого державного реєстру. Людина, яка скопіювала ці дані, ризикуватиме кримінальною відповідальністю, а журналіст може потрапити під розслідування як можливий співучасник.

Чому це небезпечно для України?
Якщо джерела боятимуться передавати документи, журналістам стане складніше викривати незаконне збагачення, приховане майно та інші зловживання посадовців.

Ризики стосуються не лише медіа. З інформацією з реєстрів працюють також громадські організації та комісії, які перевіряють доброчесність кандидатів на державні посади.

Кому це може бути вигідно? Насамперед тим посадовцям, які зацікавлені приховати сумнівні статки або інші факти, що становлять суспільний інтерес. Водночас доведених даних, що саме це є метою авторів документа, немає.

Також у грудні 2024 року до законопроєкту додали положення щодо так званих «правок Лозового», перегляд яких вимагали МВФ та ЄС.

Центр протидії корупції розкритикував ці зміни як неповні та заявив, що їх використали для просування суперечливого документа під виглядом виконання міжнародних зобов’язань.

Нагадаю, у грудні 2024 року Верховна Рада вже не підтримала законопроєкт у другому читанні. Після критики медіаспільноти його неодноразово повертали до порядку денного.

Остаточна редакція, яку можуть винести на голосування, поки невідома.

❗️Також за останньою інформацією, нардепам вдалось зняти його із завтрашнього порядку денного та його не розглядатимуть цього тижня. У законопроєкт внесли більше 1500 правок. Але важливо те, що зробили це знову після розголосу.

Боротьба з незаконним продажем персональних даних необхідна. Однак важливо, щоб відповідальність за такі порушення не перетворилася на інструмент тиску на незалежну журналістику.

Знову та ситуація, яка часто буває, що депутати хотіли нас обвести навколо пальця, але поки не вийшло.

🧐 Львівич | Підписатися