Креативна така жінка, інтєрєсна. Купила собі на 10 годин дороги в Київ плацкарт. БОКОВУШЕЧКУ.
Чому? Не пам’ятаю. Певно шо такий настрій був, коли купувала, — бунтарський.
«С.К.А.М» наполовину прочитаний. Поплакала вже двічі, але я в цілому чутлива, тож тут не звертайте увагу. Подобається. Читаю — і вірю героям, відчувається ніби читаю чийсь щоденник, постійно доводиться собі нагадувати, що це вигадані люди. Чи все ж не вигадані? 🤔