Спочатку я така: ну Джаліл — чисто хуйня з-під коня: дитину бачить кілька годин на тиждень, ніяких грошей не вкладає в неї, раз на місяць відправляє продукти.
Потім згадую, шо свого батю я бачила тричі за все життя, після чого він магічним чином зник і для мене, і для виконавчої служби, що стягує аліменти.