Родичі просять приховати онкологічний діагноз: як діяти лікарю? 🔎 Якщо йдеться про повнолітнього діє

Родичі просять приховати онкологічний діагноз: як діяти лікарю?

🔎 Якщо йдеться про повнолітнього дієздатного пацієнта, який може усвідомлювати інформацію та приймати рішення, прохання сім’ї не повідомляти діагноз саме собою не є правовою підставою для обмеження медичної інформації.

📖 Відповідно до статті 285 ЦК України та статті 39 Основ законодавства України про охорону здоров’я, пацієнт має право на повну й достовірну інформацію про стан свого здоров’я та ознайомлення з відповідними медичними документами.

⚕️ Медичний працівник повинен у доступній формі пояснити стан здоров’я, мету обстежень і лікування, прогноз та ризики для життя і здоров’я.

☑️ У певних випадках обмеження інформації допускається. Частина третя статті 285 ЦК України та стаття 39 Основ дозволяють надати неповну інформацію або обмежити ознайомлення з окремими медичними документами, якщо повідомлення може:
▪️ погіршити стан здоров’я пацієнта;
▪️ погіршити стан здоров’я осіб, прямо визначених цими нормами, - батьків, усиновлювачів, опікуна, піклувальника;
▪️ зашкодити процесові лікування.

⚖️ Однак це повноваження медичних працівників, а не право родичів заборонити повідомляти діагноз. Наявність онкологічного захворювання сама собою не доводить існування зазначених підстав.

❎ Надання неповної інформації не означає дозволу повідомляти неправдивий діагноз або вносити недостовірні відомості до медичної документації.

❓ Тож як діяти медичним працівникам?
▫️ Пояснити родичам право пацієнта на інформацію.
▫️ Оцінити наявність конкретних підстав для її обмеження.
▫️ Для обґрунтування прийнятого рішення - зафіксувати в документації причини й обсяг обмеження, а також зміст наданої пацієнту інформації.
▫️ За потреби та за згодою пацієнта - залучити інших медичних фахівців для оцінювання його стану та організації повідомлення діагнозу.

❕ Згода чи прохання родичів не замінюють інформованої згоди дієздатного пацієнта на лікування.

🔍 Окремо необхідно перевірити підстави для повідомлення діагнозу самій сім’ї: спорідненість із повнолітнім пацієнтом не надає автоматичного доступу до інформації, що становить його медичну таємницю.

⚖️ Необґрунтоване приховування діагнозу може створювати для медичних працівників більші юридичні ризики, ніж належне повідомлення несприятливої інформації. Воно може порушувати право пацієнта на інформацію та ставити під сумнів інформованість його згоди на лікування.

❌ Сам по собі неприємний зміст повідомлення не свідчить про порушення з боку лікаря, який виконав обов’язок інформування в доступній формі.

❗️ Водночас передбачені законом підстави для обмеження інформації необхідно оцінювати індивідуально в кожному випадку.

⚖️ Показовим є випадок, описаний у рішенні ЄСПЛ від 13.04.2023 за заявою № 14709/07. Пацієнтці видалили ліву надниркову залозу, а через підозру на внутрішню кровотечу провели повторну операцію. Під час неї видалили й ліву нирку, яку до цього вважали здоровою. За висновками національного розслідування, це було необхідно для порятунку життя. Однак пацієнтці не повідомили про видалення нирки та не зазначили цього у виписці. Суд першої інстанції визнав порушення лікарем обов’язку інформування й присудив 50 000 грн моральної шкоди; апеляційна та касаційна інстанції підтримали рішення. Справа ілюструє: навіть медична обґрунтованість втручання не усуває обов’язку належно поінформувати пацієнта про проведене лікування.

#права_пацієнтів #діагноз #онкологія #інформування #інформування_пацієнта #родичам #опікунам #представникам

Медичне Право України