Старший солдат Віктор Попов народився в селі Шевченко на Миколаївщині. Навчався в Снігурівській зразковій автомобільній школі. Працював трактористом.
У 2002–2004 роках проходив строкову службу. Після одруження жив у селі Киселівка. Захоплювався технікою – автомобілями, тракторами й комбайнами.
Під час повномасштабної війни Віктор долучився до лав захисників. З червня 2022 року служив у складі 67-го окремого стрілецького батальйону. З вересня 2024-го обіймав посаду кулеметника стрілецького відділення 28-ої ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу. У війську мав псевдо Старий.
«Віктор був веселим, рішучим, добрим. До нього завжди зверталися за допомогою, і він ніколи нікому не відмовляв. Ніколи не скаржився, як йому важко. Навпаки, завжди всіх підтримував і казав: «Не бійся! Все буде добре!», – написала дружина Наталія.
Віктор Попов поліг 25 листопада 2024 року біля села Малі Щербаки Запорізької області внаслідок атаки ворожого БпЛА. Йому було 40 років.