Вадим Мукосієнко народився на Рівненщині. В дитинстві разом із родиною переїхав до Маріуполя.
Після строкової служби одружився. У подружжя народилися двоє синів – Олег і Віталій.
«Він був доброю, чесною і принциповою людиною. Багато працював заради Маріуполя, а найбільшою цінністю для нього була сім'я. Я захоплювалася його мудрістю, почуттям гумору, щедрістю й умінням підтримати інших», – згадала дружина Тетяна.
Вадим працював водієм на металургійному комбінаті «Азовсталь», згодом – інженером з охорони праці в підрядній організації. Пізніше закінчив факультет правознавства Бердянського державного педагогічного університету. У 2010 році влаштувався до адвокатської контори. Активно долучався до громадського та політичного життя.
На початку повномасштабного вторгнення Вадиму було 63 роки. Він приєднався до 107-го окремого батальйону тероборони.
Вадим Мукосієнко поліг 21 березня 2022 року в Маріуполі.
У нього залишилися дружина, двоє синів та онук.