«Вона була надзвичайно чуйною і хорошою. Наталія ніколи не проходила повз: ані вуличної тварини, ні людини в розпачі, ні літніх людей. Одного разу взяла додому безпритульного. Нагодувала, обігріла та дала шанс виправити ті скрутні умови, в яких опинилася людина. І їй це вдалось! Я ніколи в своєму житті не зустрічала когось, хто би був здатен на такий вчинок. А ще вона щиро шукала істину і Бога – по-справжньому, не через традицію чи будучи в складних обставинах», – розповіла тітка Олена.
Життя Наталії відібрав російський обстріл Києва 19 серпня 2026 року.
У неї залишилися батьки, чоловік.