Під час повномасштабного вторгнення допомагав містянам: виїжджав на місця прильотів, гасив пожежі, розбирав завали, підтримував постраждалих. Унаслідок однієї з ворожих атак отримав травму ноги.
«Мій чоловік був веселим, добрим – душею компанії. Він завжди допомагав іншим. Про нього кажуть тільки хороше», – розповіла Людмила Шевельова.
Життя Олександра відібрала російська армія 22 липня 2026 року. Ворог завдав мінометного обстрілу по Середина-Буді, коли чоловік гуляв із собакою. Дружина та син Олександра встигли сховатися.