У вільний час Вероніка займалася моделінгом. Обожнювала білі троянди. Мріяла про великий будинок, щоб жити зі своїми синами.
«Вона була дуже доброю. Як промінчик сонця – така світла, яскрава, завжди усміхнена. Постійно допомагала іншим, навіть коли їй самій було важко, запевняючи, що все налагодиться. Казала, що вихід є з будь-якої ситуації. Веронічка так любила своє життя, своїх діток, мала багато планів на майбутнє», – розповіла тітка Надія Чуян.
Вероніка загинула 2 червня 2026 року в Шевченківському районі Києва, який російські військові атакували ракетами та дронами. Разом із дітьми та мамою жінка поспішала до укриття, проте не встигла. За місяць перебування у лікарні померла і мама Вероніки, Галина Чуян.
У Вероніки залишилися двоє синів, молодший брат та інші рідні.