У травні 2024 року російські війська повторно зайшли до Вовчанська й інтенсивно обстрілювали навколишні населені пункти, в тому числі – Вільчу. Молодший син Володимира вивіз матір, а батько відмовлявся покидати рідний дім.
19 вересня 2024 року російський обстріл застав Володимира на вулиці. Через осколкове поранення від загинув на місці.
«Батько був хорошою людиною, і впертою. Його багато людей переконували виїжджати з Вільчої – я, волонтери, староста.. Але він не хотів кидати рідного дому. Здоров'я ще мав міцне, був активний, рухливий, постійно чимось займався. Якщо би не обстріл, то міг би ще жити й жити», – сказав син Андрій.
У Володимира Солянікова залишилися дружина і два сини.