Коли допомога іншим стає зрадою себе Ви знову рятуєте чужий день — ціною свого.

Коли допомога іншим стає зрадою себе

Ви знову рятуєте чужий день — ціною свого.

Скасовуєте власні плани.

Позичаєте гроші, які потрібні вам.

Берете чужі справи, хоча свої вже не вміщаються.

Кажете «нічого страшного», хоча всередині зовсім інше.

Допомога перестає бути просто добротою, коли за неї ви регулярно платите власними потребами.

Особливо якщо сказати «ні» страшніше, ніж вкотре пожертвувати собою.

Перед наступним «звісно, я допоможу» спробуйте запитати:

«Що мені доведеться віддати за це “так”?»

Час? Гроші? Спокій? Власні плани?

Допомагати іншим — нормально.

Але турбота про когось не повинна щоразу означати відмову від турботи про себе.