Ви не повинні заслужити право на відпочинок «Ось закінчу все — і тоді відпочину».

Ви не повинні заслужити право на відпочинок

«Ось закінчу все — і тоді відпочину». Але чомусь це «все» ніколи не закінчується.

Ще відповісти на повідомлення.

Ще прибрати.

Ще доробити одну справу.

І навіть коли ви нарешті сідаєте, всередині з’являється провина: «Я ж могла зробити щось корисне».

Наче відпочинок — це нагорода за достатню кількість виконаних завдань.

Але ви не заряджаєте телефон лише після того, як він вимкнувся.

Так само не обов’язково чекати повного виснаження, щоб дозволити собі паузу.

Спробуйте сьогодні одну просту річ: заздалегідь визначте час, коли ви зупинитесь — незалежно від того, скільки справ залишиться.

Наприклад: о 19:00 робочий день закінчено.

Те, що не встигли, переходить на завтра.

А вечір — не ще одне завдання, яке потрібно заслужити.

Це частина вашого дня, на яку ви теж маєте право.