Ще один суд Одеської області опинився в центрі вкрай неприємних питань через рішення, які потенційно могли використовуватися для отримання відстрочки від мобілізації.
Йдеться про Ізмаїльський міськрайонний суд.
Сценарій у розглянутих справах підозріло одноманітний: матір позбавляють батьківських прав, батько отримує можливість підтвердити, що самостійно виховує дитину, після чого відповідне судове рішення може використовуватися при оформленні відстрочки.
І це вже не поодинокі випадки.
Йдеться про десятки справ.
Серед суддів, які ухвалювали такі рішення, називаються Олександр Бурнусус, Наталія Баннікова, Олена Бальжик, Олександр Присакар та Асен Адамов.
У справах повторюються схожі обставини та позовні вимоги, відзначається швидкий судовий процес і відсутність реального конфлікту між батьками.
Занадто багато збігів в одному місці.
Особливо з огляду на те, що у 2023 році Одеська область уже пережила практично аналогічний скандал.
Історія Білгород-Дністровського міськрайонного суду наочно продемонструвала, як рішення у сімейних справах можуть використовуватися для створення штучних підстав для ухилення від мобілізації.
Тому зараз немає сенсу обговорювати виключно юридичний аспект позбавлення матерів батьківських прав.
Потрібно перевірити інше: що відбувалося з чоловіками після ухвалення цих рішень.
Скільки з них пішли оформляти відстрочку?
Скільки з них її отримали?
Скільки загалом подібних рішень ухвалив Ізмаїльський суд?
Чому досі ніхто не зіставив судовий реєстр із даними про оформлені відстрочки?
І головне: чому після скандалу в Білгороді-Дністровському десятки схожих справ в іншому суді Одеської області знову залишаються поза увагою контролюючих та правоохоронних органів?
Відповіді мають надати ВСП, ДБР, НАБУ та прокуратура.
Адже якщо перевірка встановить, що ці судові рішення дійсно були частиною механізму отримання відстрочок, тоді мова має йти вже не про «дивну судову практику».
Тоді доведеться встановлювати всіх учасників цієї історії та давати правову оцінку діям кожного.
Український Телеграм