З перших днів війни Папанов перебував на фронті.

З перших днів війни Папанов перебував на фронті. Був старшим сержантом, командував взводом зенітної артилерії. У червні 1942 року зазнав важкого поранення під українським Харковом: вибухом йому сильно понівечено праву ногу й відірвало на ній два пальці. Папанов шість місяців провів у шпиталі і в 21 рік став інвалідом третьої групи, перші кілька років змушений був ходити з паличкою.
Він був фронтовиком, воював у Другій світовій війні, зазнав тяжкого поранення та отримав інвалідність.

Папанов до кінця життя залишався безпартійним і неодноразово відмовлявся вступати до КПРС, попри те, що членство в партії могло суттєво полегшити кар’єру радянського артиста. Його вдова Надія Каратаєва розповідала, що її навіть викликали до парткому та просили переконати чоловіка вступити до партії; вона казала йому, що так він швидше отримає звання, але він не погоджувався.

Цікаво й те, що його небажання вступати до КПРС пов’язують передусім з особистими переконаннями та вірою. За спогадами родини, Папанов був віруючою людиною, що погано узгоджувалося з офіційним радянським атеїзмом.

@NovynyPravdy