Це книга віршів і прози, завершення символічної трилогії, в яку входить збірка поезій "Тут були ми", бестселер "Гемінґвей нічого не знає", і тепер - "Лікарня Святого Пантелеймона".
Вірші та свідчення у цій книзі стають однією довгою розмовою про лікування ран, яких завдає війна. Відвертою, болючою і дуже незручною. Але якщо розмова про рани щира, то, може, саме вона й стає початком лікування?
На цих сторінках — усі ми: скалічені, які шукають способу полікуватись; розділені прірвами власних досвідів, які повинні жити разом; перевтомлені, які змушують день тривати.
Артур дає простір голосам багатьох: матері, яка втратила сина-захисника; солдата, який втратив руки й ноги; дівчинки, батьки якої загинули; дружини зниклого безвісти військового… Кожен говорить від власного імені про свою рану та пошук ліків. Про власне Світло у темряві. Та разом з іншими автор кладе на лікарняне ліжко й себе. Адже щоб чесно говорити про чужий біль та лікування, потрібно наважитись назвати власні.
Увага! Тільки тим, хто оформить передзамовлення, разом із книжкою приїде додатковий текст, який не увійшов до цієї збірки і не буде в продажі й вільному доступі - тільки у форматі маленької книжечки для передзамовлених примірників.
Не бачу причин не передзамовити, ось лінк 😉
пост #направахреклами