Офіційний MCP-сервер для OpenTG вже тут 🎉

Спробувати
Вирішити, де маска справді потрібна, а де можна її зняти. Дозволити собі відпочинок без почуття провини. Сказати колезі, що тобі потрібно письмово, а не усно. Скоротити навантаження, яке не витягує... Читати далі →
Гормони щитоподібної залози впливають на дофамінові рецептори в лобових частках. Нестача їх дає сповільнення, апатію, туман. Надлишок дає збудження, розсіяність, емоційні гойдалки.

Тобто гіпотиреоз і... Читати далі →
Тобі 43, і ти раптом не можеш знайти власні ключі. РДУГ У ЗРІЛОМУ ВІЦІ І ГОРМОНИ

Ти все життя якось тягнула. І раптом перестала(((

Жінка приходить і каже, що їй сорок два, що вона ніколи не була така... Читати далі →
Позиційна терапія теж працює. На спині ризик мікрообструкції дихальних шляхів і нападів інкуба найвищий. Сон на боці знижує його. Це дрібниця, яка буває найефективнішою з усього переліку.

У... Читати далі →
Навіщо це все? Щоб ви не поставили людині психотичний регістр там, де ніякого психозу немає. Таке трапляється, і це ламає життя.

А тепер найнезручніше. Те, що змушує мене сперечатися із самою... Читати далі →
Далі працює панічно-галюцинаторна модель. Усвідомлення власної знерухомленості запускає мигдалину. У нормі під час REM префронтальна кора приглушена, мигдалина на піку. У людини з травмою поріг... Читати далі →
СОННИЙ ПАРАЛІЧ (стаття колегам)

Скільки разів ви чули від клієнтки з травмою "мені іноді сниться, що хтось заходить у спальню"? І скільки разів ви записали це як просто поганий сон?

Я не про себе... Читати далі →
Диференційована вміє інше. Вона каже: ось я, ось що для мене зараз важливо, і я не збираюсь через це тебе принижувати чи себе зраджувати.

Це дуже важко. Це тренується роками, зазвичай в особистій... Читати далі →
Хто лишився на місці, той і душить: що відбувається, коли один партнер змінюється

Стосунки рідко розвалюються через зраду чи гроші. Частіше вони розвалюються тоді, коли один із двох тихо вирішив... Читати далі →
Привіт, Депресіє. Давно не чулися.

Я впізнала тебе ще до того, як розплющила очі. За тією особливою вагою ковдри, яку раптом неможливо відкинути. За ранком, що вже настав за вікном, але ніяк не міг... Читати далі →