По-перше, я дуже хочу підтримати маленьке видавництво «Крапки», по-друге, це прекрасна книга.
«Я одержима водою. Можливо, я надто суха зроду, надто англійка, а може, просто сприйнятлива до краси, але я не почуваюся по-справжньому спокійно на цій землі, якщо поруч немає річки. “Коли боляче, — писав польський поет Чеслав Мілош, — ми повертаємося до берегів певних річок”, — і його слова приносять мені втіху, адже існує річка, до якої я повертаюся знову і знову, у хворобі й здоров’ї, у спустошенні, у горі й у радості…»
Цими словами починається книжка та подорож, яку ми нарешті щасливі представити вам — «До річки» Олівії Ленґ.
Понад шістдесят років після того, як Вірджинія Вулф загинула у водах річки Уз, Олівія Ленґ вирушає вздовж неї — від витоку до моря.
«До річки» — водночас подорож, часткова біографія однієї з наймінливіших і найплинніших письменниць XX століття та дослідження того, як історія оселяється в ландшафті, а привиди ніколи остаточно не залишають місць, які любили.
Ідучи за течією Уз, Ленґ простежує місце річок у людському житті та їхній звивистий шлях крізь літературу й міфологію. Особисте тут перетікає в історичне, природа — в літературу, біографія Вірджинії Вулф — у власні спогади авторки.
Поєднуючи мемуаристику, біографію, історію та письмо про природу, Олівія Ленґ створює ліричну й вільну за формою книжку про воду, пам’ять і те, що залишається в місцях після нас.