Є й інша форма участі бізнесу: коли компанія бере на себе преміювання наявних розрахунків ППО за кож

Є й інша форма участі бізнесу: коли компанія бере на себе преміювання наявних розрахунків ППО за кожен збитий «шахед». Це вже працює на практиці — і працює ефективно. Але сьогодні воно існує в сірій зоні, без прозорого механізму. Держава мала б це не помічати, а легалізувати.

Так хто винний у тому, що системи приватного ППО досі немає?

Обидва суб'єкти.

Бізнес, який вклався в генератори й укриття, але не поставив питання ППО — сподівався, що пронесе.

І держава, яка дивиться на бізнес як на того, кого можна обікрасти, а не як на того, кого треба берегти. Це взагалі величезна українська проблема.

Що треба зробити до зими:

— запустити централізоване навчання і сертифікацію;
— включити ці розрахунки до єдиної системи цілевказання;
— дозволити відносити витрати на захист об'єкта до валових витрат підприємства;
— зняти бар'єри на імпорт засобів РЕБ і перехоплення.

Це не благодійність держави. Це найдешевша інвестиція в економіку, яка в неї є.

Бо працююче підприємство — це робочі місця, податки і гроші на армію. А зруйноване — це нові безробітні.

За оцінкою Світового банку, у 2025 році за межею бідності опинилися 41,6% українців. Роком раніше було 37%.

Кожен спалений склад — це наступний відсоток.