Ну шо, продовжимо з лапшичкою під стратегічним соусом.

Ну шо, продовжимо з лапшичкою під стратегічним соусом.
Розберемо морє і шо там у водоплавающєго кацапа відбувається.

Взагалі можна сказати, що в морі прям таких жорстких баталій зараз не відбувається. Чорноморський флот попущєн і запертий переважно в Новоросійську, тож командування ЧФ мальчіков далеко за буйкі особливо не відпускає.

Єдине, що періодично спостерігається, — це взаємні удари по вишках Бойка. Також бувають пізділки між БЕКами, і тут кацапи поки що часто виглядають як у тому анекдоті: приходять на перестрілку з ножем, бо їхні БЕКи досі нормально не озброєні.

В цілому тактика РФ на морі зараз зводиться до двох основних пунктів.

Економічний тиск.
Атаки на порти, морський коридор і судна, які заходять в українські води або працюють поруч із нашою економічною зоною.

Паралельно русня на півдні їбашить по залізничних вузлах, енергетиці, поромній та всякого роду портовій інфраструктурі. Іноді, перестраховуючись, хуярить навіть те, що стоїть закинутим ще з часів совка.

Окремий ефект від цих ударів — страхування.
РФ робить усе, щоб світові страхові компанії типу Lloyd’s та інших піднімали військові страхові премії до такого рівня, щоб судновласники просто десять разів подумали, перш ніж заходити в українські води.

Фізично перекрити нам море вони не можуть, тому намагаються зробити користування ним максимально дорогим, ризиковим і комерційно невигідним.

Дипломатичний тиск, або, як я би це назвав, «Чорноморське наїбалово».
З початку осені йде політична гра через Туреччину та ООН навколо безпеки в Чорному морі. Кацап цим користується і паралельно посилює удари по портах та інфраструктурі, щоб мати ще більший важіль тиску під будь-які майбутні домовленості.
Логіка проста: кацап хоче угоду, де він продовжує робити плюс-мінус усе те саме, а ми маємо піти нахуй у помиральну яму на дні Чорного моря.

Якщо звести все це в один висновок, то виходить ось що.

Кацапам у морі зараз дуже боляче.

Завдяки діям СБС, ВМС України, Повітряних сил та інших компонентів у Чорному й Азовському морях сильно обмежена робота російської морської логістики, Чорноморський флот попущєн і відтиснутий подалі, а портова та нафтова інфраструктура регулярно отримує по їбалу.

Плюс створені серйозні проблеми для логістики на півдні: кораблями, вантажівками чи поромами кацапу вже далеко не так просто забезпечувати свої сили в повному обсязі.

Тому, особисто для мене, Чорне море зараз — це велика сіра зона.

Ніхто його не контролює повністю і, думаю, найближчим часом контролювати не буде.
А всі бойові дії, які там відбуваються, я б умовно назвав «війною берегів»: Одеса, Миколаїв і Херсон проти Севастополя, Сочі та Новоросійська.

Економічно нам важко. Я би навіть сказав — дуже важко.
Не буду зараз детально розписувати чому, бо тоді прийдеться задіювати своє економічне образованіє, а ми тут все-таки не за цим зібралися.

А от у військовому і технологічному плані ми явно не пасемо задніх.

Прошу просто пам’ятати одну річ: у нас немає повноцінного класичного флоту, але значну частину ворожого ми або втопили, або змусили сидіти по портах далеко від наших берегів.

І це, як на мене, вже дуже багато про що говорить.

Ну а в третій частині будемо дивитися, шо там у нас відбувається в повітрі.
Тож очікуйте свого покірного шизанутого слугу з новою порцією стратегічної лапші.

Саппорт | Мерч | Донат