«Обираю себе дуже часто, і нічого всередині не піднімається.

«Обираю себе дуже часто, і нічого всередині не піднімається.» Так написав(-ла) хтось із вас днями. 🌙

І це чесно. Бо є люди, які справді навчились обирати себе без внутрішнього суду.

Але дай покажу інший бік.

Уяви двох людей. Обидві кажуть: «Я часто обираю себе». Перша відчуває наповнення: обрала спокій і видихнула, сказала «ні» і стало легше.

Друга обирає себе... і всередині тиша. Ніби зробила все як слід, а радості нема.

Ось тут ховається тонка річ. Іноді «я часто обираю себе» це не про наповнення. Це про звичку робити те, що маєш робити, тільки під новою назвою. Обрала спорт, обрала користь, обрала «корисний» відпочинок. А спитати себе, чого хочеться саме зараз, забула.

Обрати себе це не поставити галочку. Це відчути: мені зараз тепло? чи я знову виконую програму, тільки іншу?

Справжній вибір себе відчувається тілом, а не рахується по пунктах.

Якщо ця тема твоя і хочеться розібрати, звідки ця порожнеча при повному житті, глибше про це тут: https://t.me/+AvLfjJYggfM2NGIy ✨