«У мене все нормально».

«У мене все нормально». 🎯

Прислухайся, як часто ти відповідаєш так на питання про своє життя. На автоматі, навіть не задумуючись.

А тепер почуй головне: щойно ти назвав щось нормою, мозок вимкнув пошук іншого. Нащо шукати краще там, де і так «нормально»?

«Нормально» це не спокій. Це наркоз, під яким роки минають без тебе.

Це слово прикриває все одразу: втому, яку ти не дозволяєш собі відчути, бажання, які давно поховав, і тихе питання всередині, на яке страшно відповісти чесно.

Спробуй сьогодні одну річ. Коли наступного разу з рота вискочить це «нормально», зупинись на секунду і запитай себе інакше.

Не «як справи», а: а чого мені зараз по-справжньому хочеться?

Не бо щось не так. А бо ти заслуговуєш більшого за «нормально».