Сьогодні такий дивний день.

Сьогодні такий дивний день. Четвер, а відчуття, наче робочий тиждень уже закінчився. І у кількох знайомих таке саме відчуття. Я думала про те, як після безсонної ночі, особливо ночі з вибухами та небезпекою, може змінюватися наше відчуття часу.

Коли ми переживаємо небезпеку, мозок переходить в інший режим роботи: ми прислухаємося до наближення та віддалення звуків, помічаємо паузи між ними, розрізняємо роботу ППО і гул шахедів та свист ракет, перевіряємо повідомлення, відстежуємо, що відбувається навколо, що відбувається з тілом, як змінюється стан наших близьких, тих, за кого ми відповідаємо.

Мозок має спрямовувати увагу на сигнали, які зараз найважливіші. І їх багато та вони інтенсивні. Тому кожні кілька хвилин можуть здаватися дуже довгими. Наче час розтягується.

Вночі під час небезпеки взагалі може здаватися, що час нескінченний. Наче в ніч вміщається кілька нормальних ночей.

А після такої виснажливої ночі сам день може початися не так, як ми звикли його починати. У нас є незмінні рутини - мітки часу, на які сьогодні може не бути сил.
Мій день сьогодні проходить зовсім не так, як я планувала. І ніби порушується звичний каркас часу.

Ми часто визначаємо, який сьогодні день, не лише за календарем, а й за набором повторюваних подій, зустрічей, справ. Я знаю, що по середах у мене телевізійний день, а в четвер зранку - зуми, звірка по проєктах і робота з текстами. А взагалі вранці я роблю зарядку. Такі рутини працюють як своєрідні часові якорі. Сьогодні у мене не було сил на зарядку, ми скасували зустріч і все взагалі пішло не так, і цей каркас збився.

А ще після такої ночі ми можемо бути настільки виснажені й перевантажені, що суб’єктивне відчуття того, скільки вже пережили, скільки відбулося до цього часу, взагалі не збігається з календарем.

Мозок може підвисати::
«Ми вже стільки всього прожили. Ми вже стільки всього з тобою перетравили. Сьогодні ж, правда, п’ятниця? Пора відпочивати?»

І наш внутрішній календар може збиватись.

Сьогодні четвер, завтра п’ятниця. Зараз серпень. Сьогодні в документах я написала – 2027 рік. Ні, поки 2026.

Доброї безпечної серпневої ночі ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз