Netflix більше не хвилює, чи отримують глядачі задоволення від перегляду, головне — щоб вони продовжували дивитися. Коли посередність стає основною ціллю такої могутньої корпорації, її успіх ґрунтується на тому, щоб перетворити колись розбірливого глядача на бездумний гвинтик, під стать самому контенту.
Низька якість — це вже не виняток, а правило. І чим гіршими стають оригінальні фільми Netflix, тим очевиднішим є те, що мистецька неповноцінність була закладена в саму бізнес-модель компанії. Ці фільми штампуються з блискавичною швидкістю, і більшості з них щастить, якщо вони протримаються бодай три тижні в Топ-10 платформи. Тільки в серпні на платформу було фактично скинуто, майже без жодного розголосу, два інші фільми різної якості — The Last House і Don’t Say Good Luck. Керівники, які відповідають за програмування, знають: ці фільми подивляться просто тому, що вони є на Netflix, а потім їх накриє черговою хвилею контенту. У середовищі, де все створено для того, щоб бути ефемерним, ніщо ніколи не зможе по-справжньому виділитися.
І виразний візуальний стиль був однією з перших речей, від якої відмовилася контентна модель Netflix — це занадто дорого, особливо коли глядачі не помічають навмисно стилізованого сторітелінгу, якщо половину часу (чи навіть більше) вони дивляться у свої телефони.
Усе стає на свої місця, якщо згадати, що Netflix потрапив у кіновиробничий бізнес випадково — просто намагаючись революціонізувати бізнес із прокату фільмів. Коли широкий кіно прокат почав втрачати свої позиції, а доступ до кіно став демократизованим, зникла потреба в інноваціях, як і будь-які серйозні спроби конкурувати зі справжніми голлівудськими студіями. Маючи на руках багаторічні дані, які доводили, що люди братимуть у прокат і дивитимуться практично будь-що, Netflix отримав свободу створити дім для всіх тих провалів і пустушок, які раніше пропонував поштою.
Влучна критика Netflix від Salon Netflix більше не хвилює, чи отримують глядачі задоволення від пере
Влучна критика Netflix від Salon
