З одного боку, Філ Спенсер та Microsoft особисто занурили Double Fine Productions у неймовірно теплу ванну без жодних дедлайнів та вимог створювати комерційно успішні ігри, зробивши ставку на «престижні» релізи, які за несуттєві гроші наповнювали б бібліотеку Game Pass.
З другого боку, за 6 років із моменту виходу Psychonauts 2 студія випустила лише коротеньку Keeper та провальний Kiln. Якщо ви настільки креативна студія, яка за такий короткий проміжок часу може видати аж 26 пітчів та за один місяць розробити цілих 4 різних демо, тоді що ви робили весь цей час?
З третього боку, розробник у великій структурі не повинен замислюватися над тим, як ідуть справи в материнської компанії — його справа працювати над проєктами, які, на його думку, стануть хорошими іграми та зайдуть аудиторії. І коли тобі обіцяють одне, а роблять зовсім інше, суто по-людськи можна зрозуміти образу на людей, через яких ледь не закрилася студія, якій ти віддав двадцять років свого життя.
З четвертого боку, Microsoft подарувала вам близько 6 років ситого життя, де стабільно текли бабки, а вас навіть не підганяли з релізами. Жодного стресу, жодних кранчів — просто сидиш на зарплаті.
З пʼятого боку, ну ти ж бачиш, як ідуть загальні справи всередині компанії: закрили Arkane Austin, закрили Tango Gameworks, закрили The Initiative, скільки гігантських хвиль скорочень пройшло? Кулі свистять, двіжуха. За цим корпоративним фасадом, де ніхто нікому нічого не винен, мав би йокнути якийсь інстинкт самозбереження, що змусив би хоч трохи поворухнути сідницями та почати реально працювати, аби показати бодай якийсь результат.
З шостого боку, піарники Microsoft і так би поховали тебе та твою гру, тож навіщо взагалі старатися? Однаково від тебе так чи інакше відмовляться через хвилю ШІ-істерії.