Носи мою каблучку, бо я не маю пальців.
Носи мої сережки, бо я не маю вух.
Відкрий мої парфуми, бери і обливайся,
Бо я не маю тіла, я маю тільки дух.
Мій одяг - чорний саван з бучанських чорноземів,
І одяг, і білизна потрібніші тобі.
Крізь мене проростає жива весняна зелень,
То що мені ті бакси? Хоч з’їж, хоч розгуби.
Вбирай дочку у сукню із закордонной біркой,
Моя її носила чи тільки раз, чи два...
Заший лишень де ребра маленьку круглу дірку,
Бо люде зрозуміють, що сукня не нова.
Акка Гангрел
Носи мою каблучку, бо я не маю пальців.
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,409 מנויים
פתח בטלגרם