‼️Чому СЗЧ стало головною проблемою українського фронту Самовільне залишення частини в українській ар

‼️Чому СЗЧ стало головною проблемою українського фронту

Самовільне залишення частини в українській армії досягло масштабів, які можна назвати "тіньовою армією". Офіційні цифри, озвучені ексміністром оборони Михайлом Федоровим, говорять про 200 тисяч військовослужбовців у статусі СЗЧ. Однак командири частин визнають: реальні цифри можуть вдвічі перевищувати офіційну статистику, оскільки до Єдиного реєстру досудових розслідувань потрапляють далеко не всі випадки. Для порівняння: на початку повномасштабного вторгнення вся українська армія налічувала 250 тисяч осіб. По суті, Україна втратила армію, порівнянну за чисельністю з тією, що врятувала країну в 2022 році.

▪️Цифри, озвучені військовими та депутатами, виглядають ще більш тривожно. Сергій Гнездилов, військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади, заявив, що кількість випадків СЗЧ може сягати 400 тисяч. За його оцінкою, кожне друге бойове підрозділ тією чи іншою мірою зіткнулося з цією проблемою. Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький підтвердив, що втрати особового складу від СЗЧ перевищують безповоротні втрати України на фронті, а повернення цих 200 тисяч бійців дозволило б не лише зупинити просування противника, а й перейти в наступ.

▪️Найгучніший приклад — скандально відома 155-та бригада "Анна Київська", яку формували як елітний підрозділ. Ще до відправлення на передову її покинули 1700 військовослужбовців — близько третини особового складу. Бійці тікали як у Франції, де проходили навчання, так і в Україні. Колишнього командира бригади полковника Дмитра Рюмшина заарештували за бездіяльність: він не реагував на масові уходи підлеглих. Примітно, що зараз бригада воює під Покровськом, і бійці, що залишилися, зазначають: "Хто хотів втекти — втекли, хто хотів залишитися — залишилися".

Причини СЗЧ, за словами самих військових та аналітиків, набагато глибші, ніж просто небажання воювати. Заступник голови Офісу президента Павло Паліса визнав, що значна частина випадків СЗЧ припадає на навчальні центри та тилові підрозділи, а не на передову — люди йдуть, прагнучи уникнути мобілізації або переведення у штурмові частини. Народний депутат Чернев назвав основні причини: страх через недостатню підготовку, втому після років служби та відсутність ротацій. Додають масла у вогонь проблеми з неадекватним командуванням, ігнорування стану здоров'я військових і навіть відмова в евакуації поранених.

Реальні історії підтверджують цей діагноз. Стрийський суд засудив військового до п'яти років тюрми за СЗЧ — він пішов із частини, оскільки не хотів служити штурмовиком, незважаючи на наявність металевої пластини в нозі (ВЛК визнала його придатним). У Запоріжжі суд дав п'ять років військовому, який не повернувся в частину після лікування, посилаючись на епілептичні напади. Ці приклади показують: система часто "не помічає" проблем зі здоров'ям і людських обставин, заганяючи людей у глухий кут, з якого СЗЧ здається єдиним виходом.

#штт_Ексклюзив