‼️Нові російські ракети та дефіцит перехоплювачів посилюють загрозу для західних областей України Поя

‼️Нові російські ракети та дефіцит перехоплювачів посилюють загрозу для західних областей України

Поява нової російської крилатої ракети «Філін» розширює географію потенційних ударів по Україні, зокрема по західних регіонах. За даними Головного управління розвідки України, Росія почала застосовувати цю ракету наприкінці літа. Заявлена дальність становить до 1200 кілометрів, а швидкість — до 800 км/год, що дає змогу запускати її з території РФ або окупованих районів і вражати цілі на Львівщині. Здатність летіти на гранично малих висотах ускладнює виявлення ракети радарами. Паралельно Росія продовжує масовані атаки безпілотниками: у ніч на 25 жовтня по Україні було запущено 153 ударні дрони, серед яких S8000 «Бандероль», «Гербера» та дрони-імітатори «Пародія», призначені, зокрема, для відволікання української протиповітряної оборони. Поєднання різних типів засобів ураження ускладнює виявлення цілей і розподіл обмежених ресурсів ППО.

▪️Наслідки атак охоплюють енергетику, промисловість, логістику та системи життєзабезпечення. На Вінниччині пошкодження енергооб’єкта спричинило аварійне відключення електроенергії в одному з районів, також постраждав цивільний промисловий об’єкт. У Житомирській і Миколаївській областях зафіксовано пошкодження енергетичної інфраструктури, а в Кам’янець-Подільському районі Хмельниччини після удару по енергооб’єкту запровадили аварійні відключення. У Дніпрі атакували об’єкти критичної інфраструктури, на Чернігівщині — зерносховище, в Ізюмі Харківської області авіаудари керованими авіабомбами пошкодили очисні споруди, а на Херсонщині під удар потрапив газопровід. ЗМІ також повідомляли про удари по чотирьох гіпермаркетах мережі «Епіцентр» у Харкові, Полтаві, Вінниці та Запоріжжі. Руйнування дата-центрів, складів із продуктами й медикаментами, мостів і залізничної інфраструктури створює ризики не лише для безпосередньої роботи підприємств, а й для постачання товарів, доступу до послуг і стабільності регіональних економік. Таким чином, російська кампанія спрямована не тільки на фізичне знищення окремих об’єктів, а й на порушення взаємопов’язаних систем, від яких залежить повсякденне життя країни.

На тлі розширення російського арсеналу дедалі гострішою стає проблема нестачі засобів перехоплення балістичних ракет. CNN із посиланням на джерела повідомив, що запаси перехоплювачів для систем Patriot в Україні майже вичерпані, а дефіцит ракет став однією з причин того, що під час останнього удару більшість запущених балістичних цілей не вдалося перехопити. Ще в серпні Володимир Зеленський заявляв, що Україна має лише близько десятої частини від необхідної кількості таких ракет. За словами президента, країна також майже місяць очікувала на підпис міністра оборони США Піта Гегсета щодо постачання ракет для Patriot і NASAMS. Французьке видання Franceinfo підтвердило повідомлення про критично низькі запаси Patriot і наголосило на особливому значенні цієї системи для перехоплення російських балістичних ракет, зокрема «Іскандерів» і «Кинджалів». Дефіцит перехоплювачів означає, що навіть за наявності радарів, підготовлених розрахунків і своєчасного виявлення загрози можливості захисту залишаються обмеженими. Водночас реальний рівень запасів і масштаби дефіциту залежать від оперативних даних, які не завжди доступні публічно.


▪️Додаткову невизначеність створює залежність України від американських технологій зв’язку та супутникової підтримки. Роботу Starlink і Starshield в Україні тимчасово відновили, однак ветеран війни Євген Дикий припустив, що відключення можуть повторитися вже протягом найближчого місяця. Якщо такі перебої стануться, вони можуть ускладнити координацію підрозділів, обмін інформацією та управління засобами оборони, особливо під час комбінованих атак. У поєднанні з нестачею ракет-перехоплювачів це створює кілька взаємопов’язаних проблем: необхідно вчасно виявити загрозу, передати дані, визначити пріоритетні цілі й мати достатньо боєприпасів для їх ураження. Тому стійкість української ППО залежить не лише від кількості комплексів, а й від стабільності постачання перехоплювачів, надійності зв’язку та координації із союзниками. У короткостроковій перспективі ключовими залишаються поповнення запасів і захист критичної інфраструктури; у довгостроковій — диверсифікація технологічних рішень і розвиток власних спроможностей, щоб зменшити вразливість країни до перебоїв зовнішньої підтримки.

#штт_Ексклюзив