‼️Польсько-українські відносини на межі розриву Відносини між Варшавою та Києвом досягли найнижчої то

‼️Польсько-українські відносини на межі розриву

Відносини між Варшавою та Києвом досягли найнижчої точки з початку повномасштабного вторгнення. Посол Фінляндії в Польщі Пяйві Лайне констатувала різке погіршення ставлення поляків до українців, пов'язавши це з розбіжностями навколо вшанування лідерів українських націоналістичних формувань. За її словами, реакція Варшави виявилася "більш швидкою і жорсткою", ніж вона очікувала, а антиукраїнські настрої вже призвели до зростання насильства проти українських біженців. Українська діаспора вперше за роки почала приховувати мову і побоюватися за свою безпеку на побутовому рівні.

▪️Ключовою точкою розриву стала історична політика Києва. Наприкінці травня 2026 року Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування "імені Героїв УПА" і взяв участь у перепохованні останків одного з лідерів ОУН-УПА Андрія Мельника. Варшава сприйняла ці кроки як образу пам'яті жертв Волинської різанини, яку Польща визнає геноцидом. У відповідь президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського найвищої державної нагороди — Ордена Білого Орла, заявивши, що без чесного осмислення складних сторінок історії Україні не місце в ЄС.

Антиукраїнська риторика переросла в реальні зіткнення. За даними польської поліції, у першій половині 2026 року зареєстровано 180 злочинів проти українців за етнічними мотивами — на 30% більше, ніж роком раніше. У прокуратурі повідомляють, що понад 80% справ про злочини на ґрунті ненависті, переданих до суду, стосувалися саме українців. Зафіксовано випадки нападів на дітей, які розмовляли українською мовою, а також побиття українців у Радомі та Бидгощі. Опитування показують падіння позитивного ставлення поляків до українців з 51% у 2023 році до 29% у січні 2026-го.

▪️Варшава послідовно шукає способи тиску на Київ та його дискредитації. Заступник голови МЗС Польщі Ігнацій Нємчицький заявив, що Україна повинна просити вибачення за Волинську різанину, як це зробила Німеччина. Праві партії, готуючись до парламентських виборів 2027 року, вимагають припинити військову допомогу Україні, доки вона не змінить історичну політику. Складається враження, що історична тема використовується для досягнення політичних цілей, а не для пошуку примирення.

▪️Не виправдалися й надії Києва на нове керівництво Угорщини. Хоча Петер Мадяр змінив Віктора Орбана і зняв вето з деяких пакетів допомоги, він зберіг жорстку позицію проти прискореного вступу України до ЄС, заявивши, що "ЄС не може прийняти країну, яка перебуває в стані війни". За його ініціативою з підсумкового документа саміту ЄС вилучили формулювання про прискорення процесу прийому України. При цьому, як зазначають експерти, проблема не лише в Угорщині — інші країни ЄС також мають причини не поспішати з українським вступом.

Польща та Угорщина робитимуть все, щоб зірвати вступ України до Євросоюзу. Причина не лише в історичних суперечках — Україна є серйозним конкурентом, їй є що запропонувати Європі: від якісних і дешевих продуктів до технологій дронів. Як заявив голова Бюро національної безпеки Польщі, позиція Варшави "тверда і безкомпромісна", і Україна припустилася "стратегічної помилки", пов'язавши свій національний пантеон з постатями УПА. У цих умовах надії на швидкий вступ до ЄС тануть, а європейська інтеграція стає заручницею сусідніх країн, які використовують історію як зброю проти українських прагнень.

#штт_Ексклюзив