‼️Українська балістика між бойовими випробуваннями, дефіцитом фінансування та загрозою знищення вироб

‼️Українська балістика між бойовими випробуваннями, дефіцитом фінансування та загрозою знищення виробництва

1 жовтня Володимир Зеленський повідомив про перше бойове застосування української тактичної балістичної ракети FP-7, розробленої компанією Fire Point, наголосивши, що наступним етапом має стати виробництво. Однак 12 жовтня технічна директорка компанії Ірина Терех заявила про запуск другої балістичної ракети — тобто між двома публічно оголошеними запусками минуло 12 днів. Сам по собі цей інтервал не доводить неможливості серійного виробництва, але демонструє, що бойове застосування і налагодження масштабного випуску — різні етапи. За словами президента, серед перешкод є технічні проблеми та нестача фінансування: дефіцит бюджету Міністерства оборони оцінюється приблизно у 27 млрд доларів.

На тлі заявлених витрат міжнародних партнерів на підтримку України це ставить питання про прозорість розподілу коштів і спроможність держави перетворювати фінансування на стабільні виробничі потужності. Масштаб потреб особливо помітний з огляду на те, що, за словами Зеленського, у ніч на 14 жовтня Росія атакувала енергетичну інфраструктуру 39 балістичними ракетами та понад 120 безпілотниками.

▪️Фінансові обмеження — лише одна зі структурних проблем української ракетної програми. Інша полягає у вразливості оборонного виробництва до російських ударів. Попередні спроби створити власний цикл виготовлення балістичних ракет, за наведеними даними, зазнали серйозних втрат через атаки на ракетний завод, виробника твердопаливних двигунів, резервні виробничі майданчики та ключових постачальників компонентів. Це показує, що наявність перспективної розробки ще не гарантує її серійного випуску: потрібні захищені виробничі майданчики, дублювання критичних процесів, стабільні поставки комплектуючих і довгострокове фінансування.

▪️У компанію Fire Point, за наведеними відомостями, значні кошти вкладали з кінця 2022 року, однак ключовим критерієм ефективності цих інвестицій має бути не кількість публічних презентацій або окремих запусків, а здатність виробляти ракети в обсягах, що відповідають потребам фронту. Водночас звинувачення в розкраданні міжнародної допомоги потребують конкретних доказів і не можуть бути підтверджені лише самим фактом бюджетного дефіциту.

Проблеми з виробництвом і фінансуванням посилюються складнощами протиповітряної оборони. Голова фонду "Повернись живим" Тарас Чмут повідомляв про гострий дефіцит засобів для перехоплення російських реактивних дронів, через що українські сили змушені використовувати, зокрема, радянські ракети Р-73 та ще старіші Р-60. За його словами, технічний стан окремих таких боєприпасів створює ризик нештатного спрацювання під час запуску; у матеріалі також згадується втрата українського МіГ-29 через таку ситуацію. Цей випадок підкреслює ціну нестачі сучасного озброєння, хоча конкретні обставини втрати літака потребують окремого підтвердження.

▪️Росія тим часом удосконалює власні реактивні безпілотники: заміна китайських двигунів на власні, за наведеними оцінками, дає змогу збільшувати випуск, а швидкість окремих апаратів може сягати 800–900 км/год. Саме такі показники називав заступник командувача Повітряних сил полковник Юрій Черевáшенко, тоді як міністр оборони Євген Хмара наголошував на дефіциті реактивних двигунів в Україні.

▪️Додаткову загрозу становить технологічне вдосконалення російських засобів ураження. За інформацією ГУР, на нових модифікаціях "Герань-4" з’явився модуль оптичної корекції "Сусанін", який дозволяє орієнтуватися за зображеннями місцевості навіть у разі втрати супутникового сигналу, підвищуючи стійкість дрона до радіоелектронної боротьби.

У результаті Україна стикається одразу з кількома взаємопов’язаними викликами: нестачею коштів, вразливістю оборонної промисловості, дефіцитом двигунів і засобів перехоплення та швидким оновленням російських технологій. Публічний запуск власної ракети є важливим етапом, але не замінює серійного виробництва, захисту заводів і системного переозброєння. Без цих складових навіть перспективні розробки ризикують залишитися обмеженим ресурсом, тоді як противник нарощуватиме кількість і технічні можливості засобів повітряного нападу.

#штт_Ексклюзив