Vetrnætr — Зимові ночі, особлива пора в германській традиції, яка проводилася в перший повний місяць

Vetrnætr — Зимові ночі, особлива пора в германській традиції, яка проводилася в перший повний місяць після Осіннього Рівнодення.

Зимові ночі були одним із основних свят північногерманської традиції, яке відзначало кінець літньої половини року та початок зимової. Це свято засвідчене в сагах і є одним із трьох сезонних свят, перерахованих в Сазі про Інглінгів. Відповідно до «Стислого словника давньоісландської мови», "vetr-nætr" означало «три дні, які починають зимовий сезон». Цей термін засвідчено в Сагах про давні часи, «Fornaldarsögur», для вираження плину часу («як літо перетворилося на зиму»).

Цього року Зимові ночі починаються 26 жовтня. Дата змінюється щороку в залежності від повного місяцю, оскільки тоді люди дотримувалися місячно-сонячного календаря. Кожен молодий місяць був початком нового місяцю в ті часи, а певні місяці відзначали особливі свята. Álfablót — блот, який відбувався під час Зимових ночей на честь альвів. Його проводили виключно вдома з родиною, сторонніх тоді не запрошували, але приймали нужденних. Вважалося, що альви можуть впливати на здоров’я і родючість, можуть викликати хвороби та знищити врожай тих, хто їх образив.

Назва альвів може відрізнятися залежно від регіону, проте всі вони зазвичай зводяться до праіндоєвропейського кореня *h₂elbʰ-, «білий». Такі топоніми як Альпи, Альбіон, Ельба, ймовірно, утворені від слова альв або його форм. «Alv» — також назва білого шару багатої мінералами породи, яка знаходиться під верхнім шаром ґрунту. Вона утворилася під час просування льодовикового щита і слово має те саме походження, що й "albis" або "білий" на латині.

У «Віршах про подорож на схід» (Austrfararvísur) двоє фермерів відмовилися впустити Сіґватра під час Альфаблоту, що суперечить індоєвропейським традиціям гостинності. Його прогнали зі словами про те, госопдарі боялися гніву Одіна, через що можна припустити, що Одіна вшановували під час Альфаблоту як хранителя предків. У сазі про Гіслі також двічі згадується бенкет і жертвоприношення Фрейру під час Зимових ночей.

Оскільки саме Фрейр є богом родючості, а попереду холодна зима — ймовірно його також шанували в цей час у вдячність за зібраний на зиму врожай. А палац Фрейра — знаходиться в Альвхеймі, що може пов'язувати його та Álfablót. В контексті Зимових ночей згадується ще Dísablót, який проводився на честь жіночих духів під назвою dísir та Валькірій, і також був пов'язаний з врожаєм. Згадується в сазі про Гервар і Гайдрека, сазі про Віга-Глумс, сазі про Еґіля та в сазі Хеймскрінгла.

У слов'янській традиції цей час також пов'язаний з завершенням збирання врожаю, забоєм худоби, переходом природи до зими, підготовкою до холодів та слабішанням кордону між світом живих та світом мертвих. Сьогодні відомі як Осінні Діди — стародавній пласт культури, що має ті ж самі коріння та схожі звичаї: справлявся тихо, в родинному колі, це час обов'язкового, глибокого шанування предків, які, як вважалося, приходять до своїх домівок провідати нащадків.

☠️ @vallholl