Владислав служить із березня 2022 року. Починав у Повітряних силах, згодом у складі 119-ї бригади територіальної оборони займався повітряною розвідкою, а на Сумському напрямку став командиром екіпажу ударних FPV-дронів. Під час чергування його атакував ворожий FPV-дрон. Владислав утратив ліву ногу, праве око та частину пальців правої руки, дістав контузії та численні уламкові поранення.
Після вибуху пам’ять поверталася уривками. Спершу перед очима була пелена, Владислав майже нічого не чув і не міг рухатися.
Побратими змогли докричатися до нього у праве вухо й почали надавати допомогу. Близько години Владислав просив сапера безперервно говорити з ним, аби не втратити свідомість.
Перший тиждень після поранення військовий провів у комі, другий — у реанімації. У Головному клінічному госпіталі він переніс 22 операції. На обходах його не завжди одразу впізнавали за ім’ям — доки лікар не уточнював: «Той, що дуже тяжкий із Сумської області».
Після лікування Владислав потрапив до київського реабілітаційного центру RECOVERY. Це національна мережа, яку Віктор та Олена Пінчуки заснували для допомоги Силам безпеки й оборони України. Нині вона об’єднує 20 інноваційних центрів, у яких реабілітацію вже пройшли понад 50 тисяч військових.
На початку він і сам не розумів меж своїх можливостей, тому сказав фахівцям: «От я ваш пластилін, робіть із мене людину». Після коми Владислав утратив майже всю м’язову силу. Перші два місяці не вставав із ліжка, не міг самостійно їсти й потребував постійної допомоги. Тому першим великим досягненням став момент, коли він зміг сам себе обслуговувати у щоденних справах.
«Коли я фізично вже щось почав сам робити — крізь біль, через незручності, — для мене це було велике досягнення».
Сьогодні Владислав самостійно пересувається територією центру, тренується та поступово повертає свої сили. Особливо тепло він говорить про ерготерапевтів, фізичних терапевтів і свою лікарку Ксенію Юріївну: «Золота людина. Дійсно, я таких людей давно не бачив».
Та головною опорою для нього залишаються донька, дружина, мама, побратими та спілкування з близькими. У складні моменти Владислав телефонує їм, а наприкінці просить повторити просту фразу: «Ти можеш».
Свій підхід до відновлення він формулює так: «Аналізуй, адаптуйся, виживай». І додає:
«Тіло — це лише набір запчастин. Тобі запчастини замінять, а внутрішній стрижень у тебе має бути завжди».
Історія Владислава — одна з понад 50 000 історій відновлення, які щодня творяться в 20 реабілітаційних центрах національної мережі RECOVERY, заснованої Віктором та Оленою Пінчуками.
🇺🇦Реальна Війна | Підписатись