• Російські удари. Після атак у серпні зупинилася «Запоріжсталь», частково зупинялися процеси на «АрселорМіттал Кривий Ріг». Випуск сталі може скоротитися на 30–40%, залізорудної сировини - приблизно на 40%.
• Заблоковані порти. Через скорочення морського експорту ГМК Україна вже недоотримує близько $150–200 млн щомісяця. Морем ішло близько 50% експорту руди, 95% чавуну та близько половини сталевої продукції.
• Сухопутна логістика не замінює море. Європейські маршрути мають нижчу пропускну спроможність і значно дорожчі. Для масових вантажів ці маршрути просто невигідні.
• Залізниця стала дорожчою. Із серпня вантажні тарифи УЗ зросли на 30%, а частка залізничних витрат у собівартості металопродукції збільшилася у 2–3 рази.
• ЄС ввів квоти, і можливості експорту української сталі скоротилися приблизно на 60%. Додатковий бар’єр - екомито CBAM із потенційним платежем €50–100 на тонну сталі.
• Море потрібне і для імпорту сировини. Близько 80% коксівного вугілля надходило морем. Перенаправлення через ЄС може приблизно вдвічі збільшити логістичні витрати та підняти кінцеву вартість вугілля приблизно на 15%.
Підсумок: удари руйнують потужності, закриті порти відрізають дешеву логістику, а квоти, CBAM і дорожча залізниця звужують можливості для компенсації втрат. Ключовим для галузі залишається відновлення безпечного судноплавства.
🇺🇦Реальна Війна | Підписатись