Здавалось би, як цей пост повʼязаний з запрошенням на буткемп.

Здавалось би, як цей пост повʼязаний з запрошенням на буткемп. Напряму. Бо відповідальність за свій розвиток повноцінно може взяти лише дорослий. Отже, слухайте ✨

Про термін higher self я дізналась десь 3 роки тому, і тоді це здавалося мені ледь не якоюсь божественною версією людини. Недосяжною. Але все ж почала копати вглиб. Генерити з аішками свої найкращі версії 😁 Робити якісь практики. Але все одно здавалось, що я ніколи в цьому житті не досягну того рівня свідомості та самопочуття.

Що змінилось станом на сьогодні? Розуміння того, ЩО насправді означає «вище я». Це ваша зріла доросла позиція, яка може захистити свою внутрішню дитину, взяти за себе відповідальність і таким чином змінити свою реальність.

Тільки зрілий дорослий має достатньо сили волі, щоб обирати те, що во благо. Обирати думки, погляди, відношення та поведінку. Зрілий дорослий не кидає тренування через два дні, не забиває на адекватне харчування через тиждень і не опускає руки після кількох невдалих спроб по роботі.

І коли я це зрозуміла, я була в шоці. Виходить, я можу просто звернутися до свого зрілого дорослого, щоб він допоміг мені вирішити проблеми, які ніколи не стягне внутрішня дитина. Типу є в житті кілька ну дуже травмуючих мене сценаріїв, а розбиратись з ними я постійно відправляю дитину. Дитина в шоці, плаче вранці та ввечері, думає погані думки, взагалі не вивозить це життя. Дитині хочеться на ручки і щоб хтось великий і сильний прийшов і це все порішав.

Насправді, я доволі довгий час зверталася до себе і мріяла одного разу побачити та відчути цю «вищу версію». Я думала, ок, що вона робить, як живе, як реагує, як виглядає. Десь вичитала, що треба не цілитися в майбутнє, а спробувати пожити з такої позиції в теперішньому. І я спробувала. Один день. Другий. Тиждень. Місяць. Другий. Я досі не можу передати свій шок від того, що ця людина реально може вирішити все, що я б не попросила. І все отримати. Щось швидше, щось повільніше. І навіть виглядає вона так, як дитина ніколи не думала, що зможе. Мені спокійно і безпечно, бо я знаю, що моє життя в руках дорослого.

Що сталось з внутрішньою дитиною? Про неї піклуються. Купляють мороженко, водять в найкращі місця, задовольняють хочушки і роблять приємнощі. І вона більше не лізе контролити життя і приймати рішення за дорослого.

Я тільки на початку цієї трансформації. І я буду значно більше про це говорити. Візуальний ряд, якщо комусь цікаво з цієї сторони, є в інсті.

А ви беріть свого дорослого і приходьте онбордитись в команду буткемпу 3.0 :)