— А Вінні може якось залишитися в нас із ночівлею? — запитав Катлер[...]
— Тоді я залишуся зовсім сама, — сказала Емерсон, скуйовдивши йому волосся.
— Може, ти теж якось залишишся в нас ночувати, — запропонував Катлер, і я голосно розсміявся. — Правда, тату? Бо ми ж сусіди.
Емерсон зустрілася зі мною поглядом.
— Звісно. Наші двері завжди відчинені. — Я підморгнув, а вона недовірливо похитала головою й швидко рушила до свого будинку, а Вінні побігла поруч.
— Дякую. Добраніч! — гукнула вона, поки я й далі сміявся.
Мені подобалося діяти їй на нерви.
Дуже подобалося.
#цитати_Серцебиття_Харта Лаура Павлов