Iryna Romaliyska За що мене звільнили з телеканалу «Настоящєє врємя».

Iryna Romaliyska
За що мене звільнили з телеканалу «Настоящєє врємя».

Поділюся власною думкою. Це будуть мої оціночні судження.
В 2014 році я прийшла працювати кореспонденткою в Києві на міжнародний канал «Настоящєє врємя», який є частиною Радіо Свобода, також до заснування дотичний «Голос Америки. Фінансування - з бюджету США. Суть каналу: він працює російською мовою в країнах пострадянського простору. Розповідає про важливі події в цих країнах. В багатьох цих країнах був прям в тєлєку на кнопці. За роки десь нас забороняли (наприклад, в Росії і Білорусі), десь ми ставали навпаки супер популярними (наприклад, в Молдові чи Латвії).

В 2018 я переїхала в Прагу, працювала вже в центральному офісі Радіо Свобода. Вела інформаційно-аналітичну програму «Вечер».
Але поступово, за моїми відчуттями, змінювалася і редакційна політика каналу. З керівництва йшли люди різних національностей, натомість ставало все більше росіян. Відповідно фокус каналу ставав все більше російськоцентричним.
За моїми відчуттями, всередині редакції наростав конфлікт між так званими «хорошими руськими» і людьми з інших країн. Загострилося це все з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ми з росіянами - різні. І по-різному переживаємо біль. Уточнюю: не всі росіяни - погані. Є адекватні. Але більшість так званих «хороших руських» - інші.
Останні роки в «Настоящєм воємєні» все частіше нам казали, що треба менше війни в ефіри. Натомість просувалися теми, де страждають звичайні росіяни, подорожчали квитки на «Щєлкунчіка» в Пітері або впав ринок морозива в Москві, бо було холодне літо. Найбільший керівник Андрій Шарий прямо говорив публічно - він не розуміє, що таке міжнародний канал.
Плюс - на каналі між «хорошими руськими» квітло кумівство, цінувався не професіоналізм, а лояльність до керівництва, багато непрофесійності. Успішні проєкти, які багато говорили про війну скорочувалися (програм «Утро») або закривалися взагалі (програма «Вечер»). І я не можу це пояснити якоюсь іншою логікою, бо саме у цих проєктів було завжди найбільше переглядів. Натомість в сітку ставали російські програми. Іноді в ефірі зʼявлялися сюжети, які цілком можна переплутати з російською пропагандою.
Я боролася. І багато чого досягла.
Конфлікт тривав роками. З купою моїх особистих трагедій, розслідувань щодо мене, іноді булінгу, діагнозами ПТСР і депресивний розлад. В результаті, на мою думку, керівництво скористалося можливістю офіційних скорочень - і мене скоротили.

Станом на зараз: все вище керівництво каналу - росіяни. Погляд редакції остаточно змінений. Вже після мого звільнення відбулися офіційні структурні зміни і канал обʼєднали з Російською службою. Тобто ні про який міжнародний канал вже не йдеться. І тепер на загальних зборах керівник Андрій Шарий це називає «одной большой русской командой». Під час великої війни за право не бути «одной большой русской командой». І це говориться не лише при українцях. Також при людях з інших країн, частини яких досі окуповані росіянами. Або були окуповані в минулому.

На каналі залишається купа професіоналів, людей, які продовжуються боротьбу за це медіа. Порядних людей. Моя їм повага і вдячність.
І повага і вдячність цьому моєму досвіду. Бо разом з командою ми робили і багато крутих речей. Я вдячна насправді більшості колег, яких там зустріла. З різних країн. І з Росії в тому числі.
Мені шкода, що в цій битві «хороші руські» перемогли. І мені шкода, що канал стає таким, яким він стає, і системно втрачає аудиторію. І це все робиться за американські податки.
Конкретні приклади всього, що відбувалося, я наводила в подкасті «Української правди». Посилання - в коментарях

На фото - мій останній день в ньюзрумі.
До речі, за мої 20+ років в журналістиці і роботи в різних редакціях мене звільняли двічі. І двічі з Настощєго врємєні))) про перше звільнення, ще в 2016, розкажу якось потім)

ЗАПРОПОНУВАТИ НОВИНУ | ПІДПИСАТИСЯ: @AndriyuKK |
ЗАМОВИТИ РЕКЛАМУ