Бюджет воюючої країни.

Бюджет воюючої країни...

Силами антиукраїнських фракцій: слуг, уламків опзж та олігархічних груп у Раді протягнули в першому читанні закон про бюджет на наступний рік. Друге читання вже практично без змін і лише з дрібними корегуваннями. Підтримані всі популістські забаганки Zеленського, додаткові виплати й підвищення для суддів, прокурорів та інших репресивних структур, zомбі-марафон, кешбеки.... Виділено кошти на державну підтримку тваринництва — ну, коли у вас спікер-Хряк з отаким рилом, то лише на його персональне корито пів бюджету піде... Підвищення платні військовим не передбачено. Ракети тепер будуть збивати кешбеком. А ви не знали?

Тільки 172 голоси зібрали в себе слуги. Схоже, що з других, вересневих канікул в Україну повернулися не всі. Відомо, як розглядалися на бюджетному комітеті всі 5 тисяч правок. Та ніяк. Був лише один критерій, які врахувати: "Ви там домовилися з Давідом?" Інших навіть на засідання комітету не пропускали.

Це вже давно поза межею не лише добра і зла, але й тієї грані, за якою закінчується шанс на виживання держави... Мені іноді пишуть такі злегка zеленуваті: "А що ви тут пишете,? Цим же нічого не зміниш. Давайте щось пропонуйте" То пропозиції, як змінити бюджет з мафіозного на бюджет порятунку країни, всі були озвучені в залі й з джерелом покриття. Хряк це навідріз відкинув.

А для тих, які обурюються на критику й кажуть: "Ви ж тоді йдіть, щось робіть, когось валіть" у стилі "впєрьод орли, а я за вами" — у мене зустрічне питання: з ким і під які настрої? У заколисаному ними ж суспільстві тиша й благоденство. Ні, війна всіх лякає й втомлює, але рівень усвідомлення причинно-наслідкового зв'язку цієї нескінченної бойні вже навіть не з їхнім вибором-2019, а от з таким бюджетом, з історіями про фуфло-фламінго з усім іншим трешем — на нулі. І масам, і 99% отих ЛСД все байдуже. Так, ніби нічого й не відбулося... Тому й пробуємо ще докричатися й щось пояснити.

Але, от чесно, дивлюся на це умиротворене споглядання більшістю авторів чергового дерибану й бенкет під час війни і не можу позбутися відчуття, що повернувся в глибокий застійний совок...