Лаконічно й мітко.

Лаконічно й мітко.

А я собі уявив, як у дитинстві маленького Vоvочку його мама Ріма годувала противною манною кашею. Він хникав, а вона примовляла: "Кушай, мой дорогой, кушай. Будеш хорошо манную кашку кушать, в москву поедеш". І от уявляю, як той відприск від такої перспективи починав буквально давитися й потрійно хлебати ту кашу й мріяти, як він колись буде їздити в ту свою "дарагая мая сталіца, золотая моя москва"...