Не знаю, може я трохи упереджений, бо мав честь особисто знати Василя Стуса й тому підходжу надміру

Не знаю, може я трохи упереджений, бо мав честь особисто знати Василя Стуса й тому підходжу надміру емоційно. Але вводити в обіг купюру в 2000 гривень із портретом великого українця в день його смерті... мене це трохи різонуло. Ні, практика вшанування в день смерті великих людей — це нормальна світова традиція, в тому числі і в такий спосіб. От лише це була не просто смерть...

У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року Стуса довели до смерті в карцері концтабору оссобого режиму в Кучино Пермського краю. Хто знає хоча б з розповідей і спогадів політв'язнів, чим була та особа зона смерті (для родин політв'язнів назавжди саме в такій редакції: "особа зона, особий режим", а не "особлива"), а тим більше ШІЗО (штрафний ізолятор у ній) з жахливими холодом і сирістю та нелюдськими обмеженнями... Усі вони розуміють, що в тому важкому стані, в якому перебував тоді Стус, це було катування, згідно усіх міжнародних норм гуманності, та може кваліфікуватися, як умисне доведення до смерті, а фактично, страта.

Зараз на впровадженні цієї нової купюри, присвяченої пам'яті політв'язня, піаряться спадкоємці його катів, як Zеленський, а на самій банкноті красується підпис нинішнього голови НБУ Пишного, який є вихованцем СДПУ(о) медведчука, що, як фейковий гебешний "адвокат", допоміг спровадити Василя Стуса на той уже смертний термін у 10 років найжорстокішої зони й ще 5 років заслання, чого Стус уже не пережив...

Ні, правильно скажете ви, zелена погань згине, а пам'ять залишиться, в тому числі й на грошових знаках. Так, вірно. Але ж не так символічно, коли спадкоємці катів та убивць "вшановують" жертву в день фактичної страти...